Інтернет - магазин

Онлайн-магазин салону краси

в Івано-Франківську 

 


Салони краси Івано-Франківськ

http://krasa.if.ua - салон краси "Krasa.if.ua" 

Перукарські послуги, сауна, масаж, косметолог, манікюр,  педикюр

 

Animals Community
Все туТ
Все про ліфти Отіс
Погода
Голосування
Обмін файлами
Реклама на Все Тут
Контакт
Все про ліфти в Івано-Франківську
Хто на сайті
Зараз на сайті: 1 гість
Бізнес каталог
Вхід на сайт
Animals Community
Як замовити ліфт
Друзі. Все Тут.
Освітні новини
Новини медицини
Jobs, rabota, работа , робота. ВАКАНСИИ
Робота в Франківську
Робота у Львові
Робота в Тернополі
Робота в Києві
Робота в Чернівцях
Погода
Loading ...
RSS канали
   
Зробити стартовою | Добавити у вибране

Loading
Про пошукову систему Івано-Франківська
Салон краси "Krasa-if"

Салон краси " Krasa if" 

Пропонуємо  комплекс високоякісних перукарських послуг,  послуги манікюру, педикюру, косметологічні послуги, інфрачервона сауна та студія масажів. 

 

 

 http://krasa.if.ua/

e-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

м. Івано-Франківськ, вул. Довженка,21-б (зупинка "Заравшан")

 

Для батькІв Надрукувати Надіслати електронною поштою
Написав MarketAdmin   
26. Apr. 2009

Вибір імені - справа відповідальна  

Питання номер один: яке ім'я дати дитині? Чим керуватися при виборі імені? Гарним звучанням? Пам'яттю про друга? Бажанням увічнити ім'я близького родича? Модою на імена?Якими б не були ваші спонукання, постарайтеся, насамперед, подбати про щасливу долю вашої дитини, що у чималому ступені залежить від того, як його ім'я буде сполучатися з по-батькові.

1. Краще, якщо ім'я легко вимовляється й запам'ятовується як саме по собі, так і з по-батькові. ім'я, що вимовляє Важко, стає перешкодою при спілкуванні, викликає напругу в того, хто звертається, і незручність у того, до кого звертаються.

2. Бажано, щоб ім'я не утруднювало утворення пестливих форм (Санечка, Васюточка, Алинушка й т.п.). Це дає можливість передавати різні нюанси відносини до людини.

3. Ім'я повинне дозволити легко утворювати по -батькові, інакше це буде приносити страждання дорослому.

4. Дуже важливо, щоб ім'я звучало м'яко й легко, наприклад: Олександр Володимирович, Олексій Михайлович. Вимовте ці сполучення вголос, і відразу відчуєте різницю з іншими: Степан Ігорович, Дмитро Станіславович. Гармонічне звучання виникає в тому випадку, якщо наголос в імені та по батькові доводиться на однаковий по рахунку склад. Бажано, щоб виходив гарний звуковий ряд; іншими словами, щоб на стику імені та по батькові не було накопичення згодних або голосних звуків.

5. У жодному разі не можна називати сина ім'ям батька, наприклад: Олександр Олександрович, Микола Миколайович і т.д. Не слід називати й дочок на честь матері. Це надає характеру дитини нестійкість, підвищену емоційність, зайву дратівливість. Пояснюється це тим, що дитина багато чого й так успадковує від батьків, і добре, якщо кращі якості, але частіше буває навпаки. Повторення батьківського імені сприяє розвитку негативних якостей.

6. Не слід називати дитини на честь покійних близьких, наприклад, брата, сестри, бабусі, дідуся, щоб не піддавати повторенню небажаних колізій збіглих з життя родичів.
 

7. Ім'я, яке ви справді любите - воно і буде найкращим для дитини. 

8.  Не піддавайтеся тиску бажань та примхів оточуючих.Не дайте оточуючим вмовити себе дати дитині перше ліпше ім'я. Не має значення, наскільки сильно ваша мама хоче мати онучку, названу своїм ім'ям. Погоджуйтесь тільки якщо і ви, і ваш(а) чоловік/дружина на 100% впевнені у правильності цього вибору. Адже ім'я - на все життя. Не приймайте таке важливе рішення похапки. Вибір має бути зроблено в інтересах дитини - їй жити з цим іменем...

Вибір імені - справа досить відповідальна. Ним великою мірою визначається доля народженої людини. Багато в чому від батьків залежить, щоб вона була щасливою.
 

Переконані,  Вам  у  пригоді  стане  „Календар  імені”,  який  розроблений  на  основі  церковних  календарів,  де  кожний  день  року  присвячений  пам”яті  людей,  яких  церква  визнала  Святими: 

1.     Як  назвати  дитину  в  січні?

2.     Як  назвати  дитину  в  лютому?

3.     Як  назвати  дитину  в  березні?

4.     Як  назвати  дитину  в  квітні?

5.     Як  назвати  дитину  в  травні?

6.     Як  назвати  дитину  в  червні?

7.     Як  назвати  дитину  в  липні?

8.     Як  назвати  дитину  в  серпні?

9.     Як  назвати  дитину  в  вересні?

10. Як  назвати  дитину  в  жовтні?

11. Як  назвати  дитину  в  листопаді?

12. Як  назвати  дитину  в  грудні? 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ  ДИТЯЧИХ  КАПРИЗІВ.  

             Сьогодні ми поговоримо про дитячі капризи. Без перебільшення можна сказати, що із проблемою зіштовхуються всі батьки.Найперший, а тому найважчий «пік капризів» доводиться на вік 2 - 5 років. Звичайно, всі родини з тією або іншою часткою успішності, набивши купу шишок і попсувавши нерви, із проблемою капризів в остаточному підсумку справляються. Але чи правильно ми поводимося в цей період? І як можна вийти з нього з мінімальними (насамперед для дитини) втратами?

               У віці 3 - 5 років дитина проходить перебудову, у процесі якої здобуває новий досвід за назвою «Я сам», починає більше розуміти, гостріше переживати емоційні конфлікти. Саме в цей час і з'являються перші дійсні капризи, так лякаючі батьків.

               До цього така покладлива дитина раптом немов забуває всі інші слова крім «ні» і «не хочу», стає примхливим і непокірним, завзято відмовляється виконувати наші вимоги. І веде він себе при цьому вкрай, на наш погляд, некрасиво: кричить, верещить, тупотить ногами, плаче, шпурляє все, що попадається під руку, кидається на підлогу. Причому все це може відбуватися не тільки вдома, але й на вулиці, на очах у багатьох співчуваючих.

                        Основні причини дитячих капризів.

- По-перше, дитина може вередувати, якщо його щось турбує, наприклад, у нього щось болить, але сам цього не розуміє, просто відчуває дискомфорт. Адже маленькі діти не можуть почувати, що відбувається в їхньому організмі, так, як це почуває й розуміє дорослий.

- По-друге, вередуючи, маля, можливо, просто хоче залучити до себе вашу увагу. Він вибрав такий спосіб поспілкуватися з вами, тому що йому не вистачає вашого суспільства, уваги, вашої любові, нарешті.

- По-третє, ваша дитина, імовірно, уже зрозуміла, що капризами, слізьми й істерикою він може домогтися від вас усього, чого захоче. І він починає цим користуватися. Це вірний сигнал того, що вам не вистачає твердості в боротьбі з дитячими капризами. Але твердість зовсім не означає категоричність і авторитарність. Необхідно спокійно, без лементів і покарання дати зрозуміти дитині, що є в цьому житті правила, які ні за яких умов не можуть бути порушені. Маля в цьому віці цілком здатні зрозуміти, що не все в цьому світі підкоряються його бажанням. І у ваших силах пояснити йому це.

-І нарешті - варіант четвертий, найпоширеніший, на якому ми зупинимося докладніше в силу того, що багато батьків просто не підозрюють про його існування, пояснюючи капризи дитини першими трьома причинами. І
- як наслідок - неправильно поводяться, тільки погіршуючи ситуацію.

Дуже часто капризами ваша дитина виражає протест проти надмірної опіки й демонструє бажання бути самостійним. Це тим більше природно, якщо ви дотримуєтеся авторитарного стилю виховання, прагнучи звично диктувати маляті всі його вчинки. При цьому ми керуємося найкращими спонуканнями, адже ми знаємо «як треба». Але в цьому віці дитина здатна вже критично оцінювати це «треба», воно для нього далеко не завжди очевидно. Саме тому краще спокійно пояснити дитині, чому ви саме цього від нього хочете, ніж вимагати безумовної слухняності. Адже дуже часто маля реагує саме на категоричний тон заборони, що не залишає йому ніяких альтернатив для прояву самостійності, а не на сам зміст.

Численні дослідження психологів показують, що дитині вже з раннього віку для гармонійного розвитку необхідний певний баланс між опікою (заборонами) і волею. Він повинен почувати, що його не тільки опікують, але й дають йому право самостійного вибору, поважають його.

Багато батьків, упевнені, що дотримуються демократичного стилю виховання, насправді поводяться прямо протилежним чином. Такі «турботливі» мамаші   буквально кроку не дають ступити своїм чадам самостійно: «Туди не ходи», «Це не займай!, «Тут не грай!». Чи Завжди необхідно оберігати малятко  від неприємностей? Ваша дитина не лялька й не грудка глини й багато в чому творить себе сама, подобається вам це чи ні. Йому необхідно все довідатися й усе спробувати самому, а без набивання шишок це не вийде. Набагато корисніше пояснити дитині, як треба надходити в тій або іншій ситуації і які наслідки його чекають у випадку того або іншого вчинку, а не забороняти все підряд. І нехай він сам зробить вибір. Не бійтеся цього.

Набагато більше, вас повинна насторожити беззастережна слухняність маляти,  ніж  наполеглива  впертість.

Часом у багатьох родинах надмірна строгість диктується інтересами батьків, яким слухняне дитя доставляє менше турбот. Адже завжди зручніше, якщо дитина тиха, спокійна, сидить у куточку й нікому не заважає, не відволікає дорослих питаннями й проханнями пограти. Але яким виросте таке маля?

Переступивши трирічний поріг самостійності за назвою «Я сам», дитина хоче поширити її на всі, а ми своїми нотаціями, заборонами й наставляннями перешкоджаємо  йому, ущемлюємо його хоч маленьке, але людське достоїнство. І в який раз, навіть не помітно для себе, але відчутно для нього, показуємо, що він - «ніщо», а ми - «над ним». І маляті залишається тільки вигуком незгоди затверджувати своє Я.

Упертість - це своєрідна захисна реакція дитини, протест проти обмеження його самостійності. І, до речі, чим він сильніше, тим сильніше його Я - основа майбутнього характеру. Подумайте, якою ціною ви прагнете залишити його в колишніх рамках? І не думайте, що у випадку вашої авторитарної «перемоги» над упертістю маляти вам полегшає жити. Саме навпаки. Ви ризикуєте отримати безвладного, безликого чоловічка. І дуже незабаром вам доведеться бити тривогу з  іншого   приводу: «Що робити, адже моя дитина зовсім не пристосована до життя. Він не впевнений у собі, усього боїться. Він боязкий, замкнутий, недовірливий, вразливий, не ладить із однолітками». Зі скаргами подібного роду звертаються до психолога біля половини всіх батьків. Причому вік дітей при цьому варіюється від 5 до 16 років. І невтямки таким батькам, що корінь інфантилізму їхніх дітей перебувають у цьому самому, першому «піку капризів», коли дорослим таки вдалося  зламати втиснути в зручні для них рамки своєї дитини.

Але ж з дитячого егоїзму надалі формується самоповага, а з упертості - наполегливість.

Останє оновлення ( 27. Apr. 2009 )
 
< Попередня   Наступна >
Ліфти Техмонтаж
http://www.vse-tut.if.ua/images/M_images/panoram11.jpg
СРБК ТЕХМОНТАЖ 
 
Пропонує весь комплекс робіт по встановленню та  технічному обслуговуванню ліфтів та ескалаторів
Доступні ціни на ліфти та якісний монтаж.   
Квіліфіковану допомогу у виборі ліфтового обладнання Вам нададуть за тел. 0342-740-740  
Адреса:  м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 22-а 
Телефони -0342-71-01-37
моб. -050-666-98-49,  063-024-65-93 
  http://liftmontag.com.ua
liftmontag.com@ukr.net

З нагоди відкриття ресурсу 

www.vse-tut.if.ua

Ви маєте змогу зареєструвати фірму на наших ресурсах

  


Художники Прикарпаття
Головна     Вулицею міста        WWW.artif.com.ua                                           
Наші партнери

 

 http://liftmontag.com.ua/ua/- ПП СРБК ТЕХМОНТАЖ. Найвигідніші пропозиції по ліфтах та ескалаторах.

http://krasa.if.ua/- салон краси у м. Івано-Франківську